Навесні 2020 року, коли було оголошено загальнонаціональний карантин, систему освіти спіткала криза: ніхто не очікував, що потрібно буде у найкоротші терміни кардинально змінити підхід до навчання студентів і учнів.
Особливим викликом перехід на онлайн-навчання став для сільських і селищних шкіл. Адже не було єдиних методів та підходів: хтось використовував спеціальне програмне забезпечення, а хтось – просто надсилав завдання учням через Viber.
Але існують і круті приклади, які свідчать: цифровізація сільських шкіл можлива за умови ентузіазму та цілеспрямованості керівників. Один із таких – приклад Юлії Степанюк, директорки школи у Зимному, що на Волині. Вона однією з перших запровадила електронні щоденники й журнали та перевела учнів і вчителів на Google Classroom.
Понад шість років Юлія керує опорною школою, до складу якої належать три освітні заклади. У школі навчаються 450 дітей, а працюють – 58 вчителів і вчительок.
Ще у 2017 році Юлія потрапила на курси з цифрової грамотності для вчительства і зрозуміла, що її знань достатньо, щоб навчати інших. «Коли розпочався карантин, ми відразу усвідомили, що це затягнеться не на тиждень-два, а надовго. Тому швидко та майже безболісно перейшли на дистанційне навчання», – згадує пані Юлія.
За її словами, найскладніше було організувати процес не з учителями та вчительками, і навіть не з дітьми, а з їхніми батьками. Спочатку на онлайн-урок долучалась не лише дитина, а й уся родина: батько, мати, сестра... «Усім було цікаво, що ж таке дистанційне навчання і як тепер контролювати результати. Проте ми пояснили батькам, що це заважає процесу, і дітям легше проявити себе, коли за ними не спостерігають усі родичі», – розповідає директорка.
У 2020 році Програма EGAP обрала 10 пілотних громад для впровадження цифрових інструментів. Однією з них стала Зимнівська громада. За нашої підтримки Юлія підготувала відеоінструкції, які крок за кроком пояснюють батькам і дітям, як під’єднатися до уроку та надіслати завдання на перевірку, а також провела низку вебінарів для освітян 10-ти пілотних цифрових громад.
Під час карантину вчителі деякий час вели журнали в особистих записниках чи в Excel. Але це було лише тимчасовим вирішенням проблеми. Юлія ініціювала перехід школи до електронних щоденників та журналів за допомогою платформи «Нові знання». Тепер автоматизація звільняє вчителів від зайвої паперової роботи і дозволяє приділити більше уваги самоосвіті та підготовці уроків.
«Мене завжди дивувало, як можна розповідати про прогресивні речі, вчити дітей інформатики, а потім вручну виписувати паперовий табель та підраховувати оцінки за допомогою калькулятора. Ми ж навчаємо майбутніх державних службовців/-иць, депутатів/-ок, бізнесменів/-ок. Маємо бути сучасними і послідовними», – говорить Юлія.
Електронні щоденники та журнали дозволяють дітям навчатися ефективніше і не пропускати заняття у разі хвороби. «Єдиний мінус для дітей, – жартує вчителька, – тепер не можна сказати, що забули щоденник удома. Адже інформація про оцінки доступна для батьків».
Минулого року Зимнівська об’єднана територіальна громада (ОТГ) здобула нагороду в номінації «Інновації у сфері освіти» конкурсу «Дієва громада», який проводило Міністерство цифрової трансформації за підтримки Програми EGAP.
За підтримки Програми EGAP електронні щоденники та журнали активно впроваджують у всіх пілотних цифрових громадах. Влітку 2021 року Програма провела конкурс «Дієва школа» у цільових регіонах і вибрала п'ятьох переможців, яким допоможе цифровізувати освітній процес.
Хоча карантин і став випробуванням для багатьох шкіл, криза надала нові можливості для цифровізації. Навчальні заклади опановують цифрові інструменти, які спрощують проведення уроків та мінімізують бюрократичні перешкоди для вчительства. Деякі з них виконують і розважальні функції: допомагають учням опанувати матеріал в ігровій формі та закріпити знання шляхом вікторин.
