Рік без МСЕК: як змінилася система встановлення інвалідності в Україні

Минув перший рік від запуску нової електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи — в межах масштабної реформи застарілого процесу. За цей час процес встановлення інвалідності став електронним, прозорішим і швидшим: розгляд справ уже не триває місяцями, а за перший рік нова система охопила понад 550 тисяч справ. 

Реформа змінює сам підхід до встановлення інвалідності — робить його менш бюрократичним і більше орієнтованим на потреби людини. Система забезпечує можливість створення електронних направлень лікарями будь-якої спеціальності, які працюють з дорослими пацієнтами. Усі подальші дії – формування експертних команд, розгляд справ, ухвалення рішень – відбуваються в електронному форматі. Це одна з наймасштабніших трансформацій у сфері охорони здоров’я та соціальної політики за останні роки. Проєкт виконано за підтримки швейцарсько-української програми EGAP, що реалізується Фондом Східна Європа. 

Чому назріли зміни

Стара система МСЕК майже не змінювалася з часів незалежності. Щоб пройти комісію, людина разом із лікарем збирала пакет документів та нерідко доносила довідки. Часто вимагали додаткові обстеження без чітких пояснень, а сам процес затягувався на місяці.

Пацієнти не знали коли відбудеться розгляд їхньої справи та скільки доведеться чекати. До цього додавалися корупційні ризики та гучні скандали. 

Повномасштабна війна загострила проблему: кількість людей, які потребують оцінювання, зросла, а система залишалася повільною і непрозорою.

Що змінилося

Головна ідея ЕКОПФО — оцінювати не лише діагноз, а те, як стан людини впливає на її повсякденне життя: здатність рухатися, працювати, обслуговувати себе.

Система стала:

  • електронною — документи більше не потрібно приносити фізично;
  • відкритішою — пацієнт бачить статус розгляду справи, а команда лікарів визначається автоматично.
  • більш доступною — оцінювання проводять у багатопрофільних лікарнях, а не в окремих комісіях.

Було (МСЕК):

  • паперові документи і довгі черги;
  • кілька етапів погодження (включно з ЛКК);
  • прив’язка до місця реєстрації;
  • невідомі терміни
  • до 26 паперових довідок;
  • можливість нескінченно повертати справу на доопрацювання.

Стало (ЕКОПФО):

  • повністю електронний процес;
  • направлення одразу від лікаря;
  • можливість обрати лікарню по всій Україні;
  • чіткі терміни і сповіщення про статус;
  • рішення доступне одразу в електронному вигляді;
  • дообстеження людини — максимум один раз.

Як тепер виглядає маршрут пацієнта

Раніше маршрут пацієнта виглядав так: лікар → госпіталізація → ЛКК → МСЕК.

Тепер — простіше: лікуючий лікар → електронне направлення → експертна команда.

За перший рік роботи система показала масштабність:

  • 554 757 рішень ухвалили експертні команди у 2025 році
  • у 85% випадків встановили інвалідність
  • понад 220 тисяч людей отримали статус інвалідності вперше
  • 638 тисяч пацієнтів подалися на оцінювання

Що важливо — скоротився час очікування: раніше — місяці і навіть пів року, без можливості відстежувати та контролювати терміни, зараз — менше ніж 19 днів.

Система значно розширилася і стала доступнішою: оцінювання проводять у понад 300 лікарнях замість 328 МСЕК, а кількість лікарів, залучених до процесу, зросла більш ніж у п’ять разів — із 1267 до понад 7000.

Реформа вперше системно закріпила права людини в процесі отримання інвалідності. Йдеться про доступ до інформації про свою справу, можливість проходити оцінювання з представником, записувати аудіо- та відео та оскаржити рішення експертної команди. 

Плани на 2026 рік

Наступний етап реформи — її поглиблення та доопрацювання на практиці. Йдеться про уточнення критеріїв встановлення інвалідності, щоб зробити рішення більш об’єктивними і зрозумілими. Паралельно планують запровадити опитник, який допоможе краще визначати індивідуальні потреби людини.

Також система розвиватиметься в напрямку контролю — з’являться ризик-орієнтовані механізми, які дозволять виявляти потенційні порушення. Важливою частиною стане розширення цифрового обміну даними, щоб інформація між різними установами передавалася швидше і без зайвих довідок для людини.

Перший рік реформи показав: систему, яка роками залишалася закритою і складною, можна зробити більш прозорою, швидкою і зрозумілою. Наступний виклик — зробити її максимально наближеною до потреб кожної людини.

Реформа процесів оцінювання повсякденного функціонування особи впроваджується Міністерством охорони здоров’я України у взаємодії з органами державної влади, закладами охорони здоров’я, профільними фахівцями та громадянським суспільством. Партнери, які підтримали підготовку та втілення реформи: проєкт «Реабілітація в Україні» (Rehab4U), що став можливим завдяки підтримці американського народу через Уряд США та виконується Momentum Wheels for Humanity, а також Програма EGAP, що виконується Фондом Східна Європа за підтримки Швейцарії.