Підтримуючи мету Міністерства цифрової трансформації України допомогти шести мільйонам українців опанувати цифрові навички до 2023 року, ми разом провели перше в історії України дослідження “Цифрова грамотність населення України”.

Результати, презентовані наприкінці 2019 року, засвідчили: 53% населення України володіють цифровими навичками нижче базового рівня. Так, взагалі не володіють такими навичками 15,1% українців, а низький рівень мають 37,9% громадян.

Найкраще цифровими навичками володіє молодь віком 10–17 років, вона дістала частку 61,6% у категорії «вище середнього». 

В основі визначення рівня володіння цифровими навичками було застосовано методологію, що використовується Європейською комісією, – DigComp 2.0. «Цифрові навички» охоплюють чотири параметри: інформаційні та комунікаційні навички (які за результатами дослідження є найбільш розвиненими в українців, обидві – понад 70%), уміння вирішити проблему в інтернеті та пошук програмного забезпечення.

Загалом було проведено:

• чотири фокусовано-групових дискусії в міській і сільській місцевості;
• кількісне опитування населення України, face-to-face-інтерв’ю за місцем проживання респондентів – 1 800 людей віком 18−70 років;
• опитування населення з вадами слуху за допомогою анкетування – 219 осіб віком 18−59 років;
• опитування молоді за допомогою групового анкетування за місцем навчання – 859 осіб віком 10−17 років;
• опитування населення окупованих територій Донецької та Луганської областей, face-to-face-інтерв’ю за місцем проживання респондентів – 400 осіб віком 18−70 років.

Із презентацією всіх результатів дослідження можна ознайомитись за посиланням. 

Отримані результати лягли в основу Національної онлайн-платформи з цифрової грамотності Дія.Цифрова освіта, презентованої 21 січня 2020 року.  

Цифровізація послуг – це зекономлений час для громадян та бізнесу, ширший доступ, комфорт і відсутність корупції при їх отриманні. Мета проєкту – зробити адміністративні послуги простими та доступними кожному громадянину.

Цифровізація дає можливість вирівняти доступ міського та сільського населення не лише до адмінпослуг, а й до інших важливих сфер: освіти, безпеки, можливості впливу на ухвалення рішень, можливості отримання інформації про видатки місцевого бюджету. Кожен громадянин може впливати на розподіл коштів платників податків. 

Цифровізація регіонів – системна робота над партисипативним формуванням стратегій цифровізації та їх реалізації спільно з громадою за визначеними пріоритетами. Мета програми EGAP – покращувати якість і доступність послуг та виходити на новий рівень взаємодії влади та громадян.

Саме в регіонах ефективність трансформованої системи надання сервісів стане показником успішності масштабної ініціативи з впровадження в Україні електронного урядування.

У першій фазі проєкту EGAP у 2015–2019 рр. разом із державними обласними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями ми розробили та втілили:

• регіональні програми інформатизації;
• автоматизацію ЦНАП та налагодження взаємодії з обласними порталами послуг;
• навчання працівників місцевих ЦНАП зі стресостійкості, клієнтоорієнтованості та компетенцій адміністраторів;
• проєкт «Мобільний ЦНАП», який спростив отримання адмінпослуг для громадян, що не можуть самостійно відвідувати установи;
• сервісні платформи «Конструктор сайтів ОТГ» та геоінформаційної системи (ГІС), які стали корисними інструментами у роботі новостворених ОТГ.

У другій фазі Програми EGAP протягом 2019–2023 рр. у п’яти цільових регіонах ми залучимо сорок громад, обраних на конкурсних засадах. 

Разом із ними ми створюємо діджитал-історії успіху, які сприяють залученню до процесів цифровізації ще більшої кількості регіонів.

Дія.Цифрова держава – це наймасштабніший цифровий проєкт сучасної України, який ми реалізуємо спільно з Міністерством цифрової трансформації України. На меті – зробити спілкування громадян і бізнесу з державою зручним, прозорим та людяним.

Щоб перетворити Україну на цифрову державу, потрібно оцифрувати ще багато послуг, оновити законодавчу базу, упорядкувати роботу держреєстрів, забезпечити технічні можливості й захист даних. Зміни стосуватимуться не тільки адмінпослуг, а й галузей охорони здоров’я, бізнесу, освіти, транспорту, судів, питань демократії тощо.

Втіленням цієї ініціативи став онлайн-портал державних послуг Дія. Це – точка доступу до всіх публічних послуг, які держава надає громадянам та бізнесу. Тут усе – чітко, швидко й зрозуміло, адже послуги – максимально спрощені, описані простою мовою та реалізовані з урахуванням принципів UX/UI-дизайну. За планом Мінцифри, до 2024 року 100% публічних послуг будуть доступними громадянам та бізнесу онлайн. Станом на травень 2020 року у Дії – вже понад 2,3 млн користувачів. 

Розробці концепції цифрової держави передувало створення національного бренду Дія, розробленого також за сприяння Програми EGAP. Бренд Дія означає – Держава і Я. В основі закладена сучасна ідея про те, що взаємодія громадян із державою має бути легкою, зрозумілою та швидкою. Без зайвої витрати часу та нервів, без додаткового контакту з чиновником, а отже – і без хабарів.  

Відеоролик про Дію