• Про нас
  • Компоненти
  • Наші проєкти
  • Публікації
  • Конкурси
  • Проєкти

    Підтримуючи мету Міністерства цифрової трансформації України допомогти шести мільйонам українців опанувати цифрові навички до 2023 року, ми разом провели перше в історії України дослідження “Цифрова грамотність населення України”.

    Результати, презентовані наприкінці 2019 року, засвідчили: 53% населення України володіють цифровими навичками нижче базового рівня. Так, взагалі не володіють такими навичками 15,1% українців, а низький рівень мають 37,9% громадян.

    Найкраще цифровими навичками володіє молодь віком 1017 років, вона дістала частку 61,6% у категорії «вище середнього». 

    В основі визначення рівня володіння цифровими навичками було застосовано методологію, що використовується Європейською комісією, – DigComp 2.0. «Цифрові навички» охоплюють чотири параметри: інформаційні та комунікаційні навички (які за результатами дослідження є найбільш розвиненими в українців, обидві – понад 70%), уміння вирішити проблему в інтернеті та пошук програмного забезпечення.

    Загалом було проведено:

    • чотири фокусовано-групових дискусії в міській і сільській місцевості;
    • кількісне опитування населення України, face-to-face-інтерв’ю за місцем проживання респондентів – 1 800 людей віком 18−70 років;
    • опитування населення з вадами слуху за допомогою анкетування – 219 осіб віком 18−59 років;
    • опитування молоді за допомогою групового анкетування за місцем навчання – 859 осіб віком 10−17 років;
    • опитування населення окупованих територій Донецької та Луганської областей, face-to-face-інтерв’ю за місцем проживання респондентів – 400 осіб віком 18−70 років.

    Із презентацією всіх результатів дослідження можна ознайомитись за посиланням

    Отримані результати лягли в основу Національної онлайн-платформи з цифрової грамотності Дія.Цифрова освіта, презентованої 21 січня 2020 року.  

    Дія.Цифрова держава – це наймасштабніший цифровий проєкт сучасної України, який ми реалізуємо спільно з Міністерством цифрової трансформації України. На меті – зробити спілкування громадян і бізнесу з державою зручним, прозорим та людяним.

    Щоб перетворити Україну на цифрову державу, потрібно оцифрувати ще багато послуг, оновити законодавчу базу, упорядкувати роботу держреєстрів, забезпечити технічні можливості й захист даних. Зміни стосуватимуться не тільки адмінпослуг, а й галузей охорони здоров’я, бізнесу, освіти, транспорту, судів, питань демократії тощо.

    Втіленням цієї ініціативи став онлайн-портал державних послуг Дія. Це – точка доступу до всіх публічних послуг, які держава надає громадянам та бізнесу. Тут усе – чітко, швидко й зрозуміло, адже послуги – максимально спрощені, описані простою мовою та реалізовані з урахуванням принципів UX/UI-дизайну. За планом Мінцифри, до 2024 року 100% публічних послуг будуть доступними громадянам та бізнесу онлайн. Станом на травень 2020 року у Дії – вже понад 2,3 млн користувачів. 

    Розробці концепції цифрової держави передувало створення національного бренду Дія, розробленого також за сприяння Програми EGAP. Бренд Дія означає – Держава і Я. В основі закладена сучасна ідея про те, що взаємодія громадян із державою має бути легкою, зрозумілою та швидкою. Без зайвої витрати часу та нервів, без додаткового контакту з чиновником, а отже – і без хабарів.  

    Відеоролик про Дію

    Разом із Міністерством цифрової трансформації України ми долучились до створення та запуску Національної онлайн-платформи з цифрової грамотності Дія.Цифрова освіта. Мета проєкту – навчити цифрових навичок щонайменше шість мільйонів українців до 2023 року.

    Ми розраховуємо залучити: 

    • людей поважного віку, які взагалі не мають цифрових навичок (саме для них створені перші базові курси, а також – гостьовий курс із мобільної грамотності);
    • батьків та дітей (фокус на онлайн-безпеку);
    • дорослих людей із базовими цифровими навичками, поглиблення яких дозволить їм залишатися конкурентоспроможними на ринку праці (спеціалізовані, поглиблені курси, опанування нових професій); 
    • молодь (школярів та студентів) і молодих професіоналів (курси нових цифрових професій).

    Для навчання обрано інноваційний формат освітнього серіалу: замість уроку – серія, замість рівня – сезон. До проєкту запрошено як експертів-викладачів, так і українських селебріті, яких звично бачити в кадрі та які розважають, підтримують діалог, жартують, імпровізують.

    На платформі Дія.Цифрова освіта для кожного охочого наразі серед інших доступні такі освітні серіали:  

    Усі освітні серіали є безкоштовними. Майже щомісяця на онлайн-платформі з’являтимуться нові спеціалізовані та нішеві курси для підприємців, lifestyle-курси, курси нових цифрових професій. Наприкінці курсу кожен має змогу пройти фінальний тест і отримати сертифікат, що підтверджує здобуті навички.

    Станом на перше травня 2020 року на платформі Дія.Цифрова освіта пройшли навчання понад 200 тисяч користувачів.

    Важливий елемент цифровізації регіонів – автоматизація Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП). Вони стають обличчям цифрової трансформації, забезпечуючи якісне і швидке надання адмінпослуг без бюрократії, черг і зайвих витрат часу.

    Майже кожен громадянин України хоча б раз на рік звертається за отриманням адміністративних послуг. Оформити прописку, зареєструвати право власності на нерухоме майно, отримати ліцензію на провадження підприємницької діяльності – всі ці послуги можна швидко отримати під одним дахом. У Центрі надання адміністративних послуг громадяни можуть отримувати максимальний сервіс у найкоротший строк та за мінімальної кількості візитів.

    У межах першої фази Програми EGAP ми запровадили для ЦНАПів:

    • електронний облік звернень, завдяки якому всі вхідні заяви реєструються в електронній формі, далі автоматично контролюються терміни, заявник отримує повідомлення про готовність;
    • систему електронної черги на вході до ЦНАПу, планувати візит можна онлайн;
    • мобільні робочі місця;
    • інформаційні термінали для людей з інвалідністю;
    • регіональні портали послуг.

    Цифровізація послуг – це зекономлений час для громадян та бізнесу, ширший доступ, комфорт і відсутність корупції при їх отриманні. Мета проєкту – зробити адміністративні послуги простими та доступними кожному громадянину.

    Цифровізація дає можливість вирівняти доступ міського та сільського населення не лише до адмінпослуг, а й до інших важливих сфер: освіти, безпеки, можливості впливу на ухвалення рішень, можливості отримання інформації про видатки місцевого бюджету. Кожен громадянин може впливати на розподіл коштів платників податків. 

    Цифровізація регіонів – системна робота над партисипативним формуванням стратегій цифровізації та їх реалізації спільно з громадою за визначеними пріоритетами. Мета програми EGAP – покращувати якість і доступність послуг та виходити на новий рівень взаємодії влади та громадян.

    Саме в регіонах ефективність трансформованої системи надання сервісів стане показником успішності масштабної ініціативи з впровадження в Україні електронного урядування.

    У першій фазі проєкту EGAP у 2015–2019 рр. разом із державними обласними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями ми розробили та втілили:

    • регіональні програми інформатизації;
    • автоматизацію ЦНАП та налагодження взаємодії з обласними порталами послуг;
    • навчання працівників місцевих ЦНАП зі стресостійкості, клієнтоорієнтованості та компетенцій адміністраторів;
    • проєкт «Мобільний ЦНАП», який спростив отримання адмінпослуг для громадян, що не можуть самостійно відвідувати установи;
    • сервісні платформи «Конструктор сайтів ОТГ» та геоінформаційної системи (ГІС), які стали корисними інструментами у роботі новостворених ОТГ.

    У другій фазі Програми EGAP протягом 2019–2023 рр. у п’яти цільових регіонах ми залучимо сорок громад, обраних на конкурсних засадах. 

    Разом із ними ми створюємо діджитал-історії успіху, які сприяють залученню до процесів цифровізації ще більшої кількості регіонів.

    Основне призначення «Відкритого міста» – інформування влади мешканцями про актуальні проблеми благоустрою. Цей ресурс наблизив місцеву владу до громадян та створив дієвий механізм їх взаємодії у вирішенні найбільш гострих місцевих проблем у сфері ЖКГ, благоустрою та інших питань.

    Проєкт «Відкрите місто» є краудсорсинговою інтернет-платформою для взаємодії мешканців із місцевою владою та комунальними підприємствами, а також для самоорганізації громадян. 

    Для цього на сайті існує розділ «Проблеми». Тут можна залишити повідомлення про проблему, яке надійде у відповідну організацію для вирішення.

    Сервіс допомагає напряму розв’язувати проблеми у місті, звернувшись до відповідального за ухвалення рішення чиновника у міській раді. Інструментарій платформи дозволяє описати проблему, позначити її на карті та сформувати електронне повідомлення.

    Що потрібно зробити?

    • Авторизуватися та обрати місто.
    • Натиснути кнопку «Повідомити» та заповнити форму.
    • Після модерації ваше повідомлення буде розміщене на карті міста та надіслане до відповідної служби для вирішення.
    • Очікувати інформацію про вирішення на сторінці проблеми.

    Сервісом «Відкрите місто» вже користуються 70 громад, які вирішили понад 22 тисячі проблем. 

    Електронні консультації створені нами у партнерстві з Державним агентством з питань електронного урядування України (нині Міністерство цифрової трансформації України) для органів влади, що прагнуть бути на одній хвилі з громадою. А також для громадян, які хочуть бути співавторами рішень, ініціатив, місцевих політик та впливати на них у зручний спосіб.

    Електронні консультації – ефективний інструмент державної та місцевої влади для обговорення з громадянами питань або пропозиції стратегічних напрямів діяльності, дій або рішень. 

    За допомогою сервісу можна проводити:

    • консультації: оприлюднення варіанту розв’язання питання з можливістю коментування;
    • просте опитування: запитання + закритий перелік варіантів відповіді, запитання + один варіант відповіді, запитання + кілька варіантів відповідей;
    • складне опитування: опитувальник із можливістю редагування відповідей, із налаштуванням діапазону балів оцінки чи ранжування;
    • обговорення нормативно-правових актів: оприлюднення НПА з можливістю коментування.

    Е-консультації залучають активних громадян із різними поглядами, які можуть не виходячи з дому висловити свою думку з приводу якогось питання і запропонувати власне вирішення. 

    За допомогою електронних консультацій громадськість може долучитися до вирішення різних питань, як-от обрати вулиці, що потребують першочергового ремонту, або визначити, які школи працюватимуть, а які можна зачинити. У 2018 році е-консультації стали найпоширенішим методом консультування міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади. На розгляд мешканців виносили питання облаштування вулиць, проведення святкування у місті, реконструкції парку, присвоєння назви вулиці та багато інших.

    Скористатися е-консультаціями можна після одноразової реєстрації за допомогою BankID чи цифрового підпису. 

    Відеоролик Олексія Зелів’янського про онлайн-інструменти для електронного підпису.

    Електронні петиції є зручним і ефективним інструментом прямої демократії для громадян, які бажають підтримати ту чи іншу ініціативу. Завдяки е-сервісу «Місцеві петиції» звернутися до органів місцевого самоврядування можна віртуально.

    Україна однією з перших у світі запровадила петиції до органів місцевого самоврядування. Різноманітні питання житлово-комунального господарства, ремонту доріг, облаштування чи виділення приміщень – із такими проблемами жителі громад зазвичай звертаються до влади через електронні петиції. 

    Петиція має конкретні часові, числові та законодавчі рамки, а також вимоги до обов’язкового виконання. Якщо вона не набирає потрібної кількості підписів, вона переходить в статус індивідуального звернення. 

    Е-петиція – ефективний інструмент для змін у громаді. У Львові саме з петиції почалося впровадження єдиного квитка у громадському транспорті. А в Луцьку завдяки петиції про розширення стенду загиблих в українсько-російській війні волинян влада запланувала виготовлення стенду коштом місцевого бюджету. 

    Близько 220 громад запровадили е-петиції, які набрали вже майже 2,5 мільйони підписів. У 2016 році платформа масштабована на національний рівень та реалізована у процесі запровадження електронних петицій до Кабінету Міністрів України.

    Сервіс «Громадський бюджет» – це демократія в дії: мешканці можуть самостійно вирішити, яких змін найбільше потребує місто, пропонуючи власні проєкти або голосуючи за чужі.

    Громадський бюджет – інструмент активних громадян для зміни міста чи району на краще. Оновлена версія платформи вийшла навесні 2017 року. 

    Механізм бюджету участі зародився у місті Порту-Алегрі (Бразилія) у 1989 році, а сьогодні реалізується в багатьох містах світу. Завдяки бюджету участі громадяни можуть реально вплинути на місце, де живуть, і вирішити, на що підуть кошти. Подати заявку просто – не потрібно нікуди ходити, усе відбувається онлайн. Голосування за проєкти – прозоре і зрозуміле. 

    У великих містах, які першими впроваджували бюджет участі, найбільшу підтримку сьогодні отримують соціальні проєкти. Натомість у маленьких громадах лідирують інфраструктурні проєкти. 

    Завдяки громадському бюджету мешканці втілили такі яскраві ідеї, як-от перший Міжрегіональний туристичний фестиваль-ярмарок «Все буде туризм» у селі  Святогірське Полтавської області, чи станція юних натуралістів «На межі епох» у місті Дунаївці Хмельницької області. І таких історій – сотні. 

    Від моменту існування сервісу громадяни подали понад чотири тисячі проєктів, на реалізацію яких виділено понад 116 млн грн.