За 2,5 роки українці ініціювали близько 15 000 петицій до місцевої влади

Електронні петиції як інструмент е-демократії та спосіб звернення громадян до влади з’явилися в Україні у 2015 році, після того як Верховна Рада внесла зміни до закону “Про звернення громадян” і передбачила е-петицію як окрему форму такого звернення.

З електронними петиціями громадяни можуть звертатися як до центральної, так і до місцевої влади. Щоб допомогти органам місцевого самоврядування запровадити е-петиції на своєму рівні, в рамках програми EGAP була створена Єдина система місцевих петицій. З появою системи місцева влада отримала готове технічне рішення для е-петицій. Наразі до системи приєдналися понад 170 місцевих громад. Сервісом користуються понад 440 тисяч громадян.

За час, що минув від їхнього впровадження, електронні петиції стали найпоширенішим інструментом е-демократії на місцевому рівні.  Про це, зокрема, свідчать результати аналітичного дослідження Йорданки Томкової, Дмитра Хуткого та Михайла Находа “Е-демократія на місцевому рівні: стан розвитку”, опублікованого в травні 2018 року. Дослідження показало, що е-петиції запроваджені у 93% міст, зареєстрованих у Єдиній системі місцевих петицій. А річний приріст громад у системі на 2017 рік становив 28%.

Упродовж 2015-2017 років громадяни ініціювали через Єдину систему понад 10 тисяч петицій, адресованих міським, селищним та сільським радам. 1725 із них – тобто майже кожна 5-та – зібрали потрібну кількість голосів та потрапили на розгляд місцевої влади. За 8 місяців цього року кількість петицій у системі зросла до 15 тисяч.

Популярність петицій як інструменту електронної демократії спонукала детальніше проаналізувати їхню тематику й успішність.

ТОП-5 ТЕМ

Найбільше е-петицій до місцевої влади, за даними Єдиної системи, стосувалися благоустрою та будівництва. За 2015-2017 роки таких петицій було 4 249, а за перший квартал 2018-го – 363. У 2015-2017-му кожна шоста петиція на тему благоустрою та будівництва зібрала необхідну кількість підписів і потрапила на розгляд місцевої влади; усього таких успішних петицій було 643. З петицій, поданих у першому кварталі 2018-го, 80 здобули підтримку громади.

Після благоустрою та будівництва найбільше турбує українців транспорт і стан доріг. 2 700 петицій стосувалися саме цієї сфери у 2015-2017 роках, з них 400 зібрали необхідну кількість підписів. За перший квартал 2018-го громадяни ініціювали 354 петиції щодо транспорту й стану доріг, і 80 з них здобули підтримку.

Далі рейтинг тем за перші два роки після появи е-петицій та у 2018-му дещо відрізняється.

Станом на кінець 2017 року на третьому місці за кількістю ініційованих е-петицій була сфера житлово-комунального господарства: 573 подані петиції та 129 успішних. На четвертому місці – екологія: 378 ініційованих і 97 успішних петицій. Замикала п’ятірку тем-лідерів категорія “Сім’я, молодь, діти”: 323 подані петиції та 76 успішних.

За підсумками першого кварталу 2018-го у трійці лідерів за кількістю ініційованих е-петицій – сфера охорони здоров’я: 44 подані та 11 підтриманих петицій. На четвертому місці – сфера житлово-комунального господарства: 37 ініційованих петицій, з яких 10 зібрали потрібну кількість підписів. П’яте місце розділили між собою категорії “Екологія” та “Сім’я, молодь, діти” – у кожній по 29 поданих петицій. Підтримку громад здобули 12 петицій на екологічну тематику й 10 із категорії “Сім’я, молодь, діти”.

Серед інших сфер, яких стосувалися е-петиції, подані через Єдину систему, – охорона правопорядку, освіта, економіка та фінанси, соціальний захист та охорона праці, промисловість і підприємництво, земельні відносини. Детальніша аналітика по цих темах, а також частка успішних петицій у кожній категорії в інфографіках.

ТОП-10 МІСТ

У першому кварталі 2018-го українці частіше зверталися до е-петицій, щоб впливати на рішення місцевої влади, у порівнянні з останнім кварталом 2017 року. За перші 4 місяці цього року через Єдину систему ініціювали 986 петицій, на 63 більше, ніж в останньому кварталі минулого року.

Найбільший приріст кількості петицій у порівнянні з останнім кварталом 2017 року спостерігався у Кам’янському (+29), Дніпрі (+24), Луцьку (+21), Маріуполі (+20), Вінниці (+19), Василькові (+19) і Павлограді (+11).

Десятка міст-лідерів за кількістю ініційованих до місцевої влади е-петицій виглядає так:

Упродовж 2015-2017 років Упродовж першого кварталу 2018-го
Чернігів – 1064 Чернівці – 96
Луцьк – 882 Чернігів – 94
Вінниця – 757 Суми – 82
Чернівці – 751 Вінниця – 78
Львів – 732 Маріуполь – 77
Маріуполь – 634 Дніпро – 54
Краматорськ – 590 Хмельницький – 51
Хмельницький – 586 Васильків – 48
Кам’янське – 565 Кам’янське – 47
Тернопіль – 542 Краматорськ – 46

 

Окремої уваги заслуговує містечко Васильків на Київщині, яке в першому кварталі 2018-го охопив справжній “петиційний бум”. У містечку з населенням до 40 тисяч жителів було ініційовано 48 петицій, з яких 21 подолала підписний бар’єр. За цими показниками Васильків обігнав навіть деякі обласні центри.

Загалом у першому кварталі цього року зросли й кількість, і частка петицій, які здобули підтримку громади й потрапили на розгляд місцевої влади. Якщо в останньому кварталі 2017-го успішних петицій було 194, то в січні-березні 2018-го – 234.

Містами-лідерами за кількістю успішних петицій є:

Упродовж 2015-2017 років Упродовж першого кварталу 2018-го
Чернігів – 236 Суми – 32
Суми – 177 Чернівці – 28
Чернівці – 173 Маріуполь – 23
Луцьк – 135 Васильків – 21
Маріуполь – 96 Чернігів – 20
Кам’янське – 95 Вінниця – 16
Тернопіль – 91 Кам’янське – 13
Вінниця – 88 Ірпінь – 11
Краматорськ – 75 Буча – 7
Хмельницький – 57 Дніпро – 6

Частка е-петицій, які упродовж першого кварталу 2018-го подолали підписні бар’єри, сягнула майже 24%. Це значно більше, ніж у 2016-2017 роках, коли частка успішних петицій коливалася в межах 15-17%. На початку цього ж року майже кожну четверту петицію підтримала громада. Проте є міста, де цей показник значно вищий.

До десятки лідерів за часткою успішних петицій входять:

Упродовж 2015-2017 років Упродовж першого кварталу 2018-го
Фастів – 74% Буча – 88%
Обухів – 73% Ірпінь – 46%
Славутич – 42% Васильків – 44%
Суми – 41% Суми – 39%
Калуш – 27% Калуш – 33%
Чернівці – 23% Маріуполь – 30%
Вишгород – 23% Чернівці – 29%
Ірпінь – 23% Кам’янське – 28%
Чернігів – 22% Чернігів – 21%
Стрий – 20% Вінниця – 21%

 

Є міста, де кількість ініційованих петицій невелика, але всі вони змогли здобути підтримку громади. Це, наприклад, Українка (3 петиції), Трускавець (3 петиції), Вараш (2 петиції).

З два роки електронні петиції до місцевої влади зібрали понад 1,1 мільйона підписів громадян. Упродовж першого кварталу 2018-го на підтримку е-петицій було зібрано понад 130 тисяч підписів.

Упродовж 2015-2017 років понад 100 тисяч підписів були зібрані в Чернігові (139 000, тоді як населення міста, за даними ООН на 2013 рік, становить 290 000 осіб), а також в Луцьку (105 000 з населенням близько 220 000 осіб).

До топ-10 міст за кількістю зібраних підписів на підтримку е-петицій увійшли:

Упродовж 2015-2017 років Упродовж першого кварталу 2018-го
Чернігів – 139 324 Чернігів – 15 352
Луцьк – 105 317 Луцьк – 13 600
Львів – 85 988 Львів – 12 133
Хмельницький – 85 515 Хмельницький – 11 685
Чернівці – 82 937 Чернівці – 11 546
Суми – 78 670 Суми – 11 103
Вінниця – 76 281 Вінниця – 6 015
Дніпро – 75 971 Дніпро – 5 473
Маріуполь – 68 878 Маріуполь – 5 341
Краматорськ – 63 381 Краматорськ – 5 329

 

Те, що перелік міст із найбільшою кількістю зібраних підписів та найбільшою часткою успішних петицій різниться, пояснюється різним прохідним бар’єром для петицій, який встановлює місцева влада. Чи не найжорсткіший прохідний бар’єр для е-петицій встановлений у Вінниці, Дніпрі та Луцьку. У Дніпрі потрібно зібрати 900 підписів за 30 днів, щоб петицію розглянула місцева влада. У Вінниці – 350 підписів за 14 днів, у Луцьку – 300 підписів за 14 днів.

01032, Київ вул. Саксаганського 96 оф. 501

+380 44 2060448

info@egap.in.ua