Експерти: нормативне регулювання та практика е-петицій є новими індикаторами демократії

Центр Розвитку Інновацій оприлюднив результати дослідження електронних петицій в Україні проаналізували, як працюють петиції у 22 обласних центрах. За результатами дослідження його автори запропонували зміни до відповідного законодавства. А також розробили рекомендації органам місцевого самоврядування, як усунути поширені помилки у впровадженні петицій.

З дослідженням, яке стало можливим завдяки підтримці Фонду Східна Європа та програми EGAP, можна ознайомитися за посиланням. Ми зробили підбірку цікавих фактів.

  1. Перша в обласних центрах електронна петиція була подана в Харкові у вересні 2015 року. Останньою інструмент запровадила Одеса. Там першу електронну петицію подали в квітні 2017.
  2. Найбільшу кількість підписів на підтримку е-петиції, щоб вона потрапила на розгляд місцевою владою, потрібно зібрати в Києві – 10 тисяч. Найменшу – 250 – у Житомирі, Івано-Франківську, Полтаві, Сумах, Ужгороді, Херсоні, Черкасах, Чернівцях, Чернігові.
  3. Найдовший термін – 90 днів – відводиться для збору підписів у 7 містах: Житомирі, Івано-Франківську, Києві, Миколаєві, Одесі, Харкові, Хмельницькому,. Найкоротший відрізок часу – 14 днів – мають автори е-петицій у Вінниці й Луцьку.
  4. За середньою кількістю поданих упродовж місяця петицій лідирує Київ – орієнтовно 198. Найменше петицій подають за місяць у Херсоні й Ужгороді – орієнтовно 2.
  5. Хоча інструмент електронних петицій діє в усіх містах, що взяли участь у дослідженні, норми про е-петиції передбачені чи найближчим часом будуть передбачені в Статутах територіальних громад 9 міст із 22-х. Але Положення про розгляд електронних петицій прийняли всі обласні центри, крім Чернігова.
  6. Щонайменше в 9 містах з 22-х положення щодо е-петицій потребують удосконалення та коригування відповідних норм. Наприклад, у Дніпрі й Києві діють додаткові умови для громадських об’єднань, які збирають підписи на підтримку е-петиції. В Житомирі, Івано-Франківську, Луцьку, Львові, Тернополі, Хмельницькому не передбачена можливість відреагувати чи надати відповідь на е-петицію, підписи на підтримку якої збирали за допомогою сайту громадського об’єднання.
  7. Автор е-петиції залучається до її розгляду місцевою владою у 19 містах із 22-х. А от технічна можливість публічного контролю за реалізацією петиції є тільки в 2 обласних центрах – Києві й Миколаєві. У Києві та Львові передбачено порядок опрацювання плану заходів з реалізації петицій, які отримали підтримку органу місцевого самоврядування. 
  8. Остаточну відповідь на е-петицію далеко не завжди підписує міський голова, як того вимагає закон, й далеко не всі відповіді містять чітку позицію щодо підтримки, чи не підтримки петиції.
  9. Топ-темами е-петицій, що подаються через Єдину систему місцевих петицій, є благоустрій міст, будівництво, земельні питання, транспорт і стан доріг. Але загальним недоліком всіх е-сервісів петицій є нерозвинутість модулів статистики та аналітики.
  10. Експерти вважають, що нормативне регулювання та практика роботи з петиціями є індикаторами демократії. Чинне законодавство дає широку свободу дій для розвитку цього інструменту е-демократії. Найбільш успішно його унормували та практикують на місцевому рівні. Прикладами для наслідування є Київ, Львів, Чернівці. Прискорення поширення кращих практик можна здійснити через поширення кращих зразків положень місцевих рад, та/або вдосконалення національного законодавства.

01032, Київ вул. Саксаганського 96 оф. 501

+380 44 2060448

info@egap.in.ua